Еврейский Легион WWI

[Семён]

QUOTE (снайпер @ Dec 16 2006, 10:01 PM)

Интересный сюжет на последнем экспонате - "освобождающаяся Иудея", "в пику"небезвестной римской монетке!

На первой странице этой темы есть скан с обьяснениями. Правда не на русском.

[Семён]

Футбольная команда Еврейского Легиона

[Игорь Остапенко]

QUOTE (Семён @ Dec 16 2006, 05:54 PM)

QUOTE (Семён @ Aug 29 2005, 01:15 AM) Медальон, вручавшийся добровольцам 40 батальона Royal Fusiliers В связи с праздником освобождения позвольте порадовать не сканом из книги, а реальной медалью Семён ! Да за такие картинки тебя бить надо !!! Потрудись дать хорошие изображения ...

[Семён]

Сначала подумал, ты за футболистов так осерчал

Будут, будут тебе нормальные

Я же спрашивал, что приносить неделю назад, сказал бы - на месте бы и посмотрел.

[Семён]

Так лучше?

[Семён]

Игорь, спешал фор ю.

[Игорь Остапенко]

Прекрасно !!!

Поздравляю !

 

****************************************************

 

Из диска что-то интересное вытащил ?

[santaisr]

А это медаль государственной компании для монет и медалей

[santaisr]

и реверс

[Семён]

Пришла как всегда маленькая, но такая дорогая во всех смыслах группка:

[Семён]

Сохран не намного лучше группы Шеваха, ранеепоказанной

[Семён]

Серебро.

[Семён]

Обратная сторона:

[Семён]

К сожалению, гурт не лучшей кондиции.

[Семён]

Но разобрать всё-таки можно: J-4694 PTE. M. BEN-ZAKEN. R. FUS.

[снайпер]

Еще раз поздравляю! Очень приятная группа!

[Игорь Остапенко]

QUOTE (Семён @ Jun 27 2007, 01:17 AM)

Но разобрать всё-таки можно: J-4694 PTE. M. BEN-ZAKEN. R. FUS.

отдай !!!

[Семён]

QUOTE (Игорь Остапенко @ Jun 27 2007, 02:00 AM)

QUOTE (Семён @ Jun 27 2007, 01:17 AM) Но разобрать всё-таки можно: J-4694 PTE. M. BEN-ZAKEN. R. FUS. отдай !!! Я тебе таг разведки отдам и СД твой Приходи в пятницу в Яффо, там ещё ребята подтянутся

[Семён]

С Игорева CD

Группа Военной Полиции 38-го Батальона RF

[Walter]

QUOTE (Семён @ Aug 29 2005, 03:55 PM)

Странно, что сюда кроме нас с Романом не заглядывает Хотя, может и заглядывают, но отмалчиваются

Впервые заглянул и ахнул до чего тема интересная. К таким материалам и добавить нечего, вот и отмалчиваемся

 

 

Разве вот:

 

Леонід ПОЛТАВА

 

СЕМЕН ЯКЕРСОН З УКРАЇНИ

 

Про жида С.Якерсона — сотника Армії УНР.

Написана під враженням розповіді в Нью-Йорку поета

і есеїста Євгена Маланюка — старшини армії УНР.

 

1.

 

Пролетіли стрункі і хижі —

Центром штормів, ударом хвиж:

Де тут, де тут усі Парижі?

Не здивує нас і Париж!

Перекривлено шрамом рота,

З ревом шабля пірна в живіт…

Пролетіли, мов у ворота —

У завіяний снігом світ.

Двоголове північне диво.

Довгокрилі його орли

Довгоруко і юродиво

Батьківщину твою кляли.

Погуляй же хоч раз, Семене,

Не в парижах усіх, не десь:

Хай воскреснуть отут знамена,

Первозванним вишиті днесь!

 

2.

 

Яв чи сон? —

Якерсон!..

Якерсон — Наполеон…

Хто ж то буде утікати

В теплі хати, у халати,

У жилети, у щиблети,

В славу давньої пори —

В шабісові вечори?

Може й буде… може й сон… —

Та не Сьома Якерсон.

 

3.

 

Запорізька дивізія вийшла на чати —

Отамана свого зустрічати: —

Наваксуймо ж чоботи, хто ще має,

Нехай Симон дітей своїх не впізнає!

Довгорукі жерли нас — та не зжерли,

Заспіваймо ж йому, хлопці, «Ще не вмерла»! —

Перед сотнею став командир.

Козаки всі шапки — набакир,

Кожний в землю, мов корінь, загруз,

Темний вус, як один, темний вус.

В командира ж — і вуха світяться,

Ніс — неначе серпок півмісяця,

Й голова руда та вимовная,

Не чуприна — а родословная!..

Ще і ще вдивляються хлопці,

Темновусі чорти-запорожці,

І чернігівці, і полтавці,

І далекі катеринославці,

Придивляються, і всім миром —

Навіть дихають з командиром!

— Ой, попався нам, що й казати,

Ко'б не хлопець був — справжня мати! —

І коли вже все відгриміло —

Підійшов Отаман, по ділу,

І промовив, так тихо дуже:

— Якерсоне, дякую, друже.

Стиснув руку, легку й рудаву,

На нову українську славу,

На жидівську, на людську славу —

На свободи весну криваву.

Так і мовив, як муж до мужа:

— Якерсоне, дякую, друже.

 

4.

 

Від боїв червоніли сніги…

Кулі в грудях — неначе медалі…

України хиткі береги

Відпливали все далі і далі…

Якерсон не вставав із коня,

Не долали ні кулі, ні сон.

А що-п'ятниць, на згарищах дня, —

Як мінявся тоді Якерсон:

У світильника ставив свічки,

Похиливши високе чоло,

І в тремтінні рудої руки

Стільки віри у жида було,

Скільки вічностей і хвилин —

Знають Бог та Єгова самі:

Був він сином обох батьківщин —

І обидві були у тюрмі.

 

5.

 

А кінчалося: били в зуби

За урослі в серця тризуби;

Розпинали козацьке тіло,

Що у мертвих коней вкипіло;

І московські гарматні жерла

Біля Крут проревли: «Умерла!»…

Може вмерла — але воскресне,

Бо ніколи не вмре небесне.

Ти дивився Державі в вічі —

Розп'яли б тебе двічі й тричі

Довгорукі нові пилати…

Та із Ставки наказ: «Відступати».

Ще ось Вінниця, ще Житомир —

І кінець неземному содому,

Чи кінець, чи початок чи рація —

Все урвалось, як стріл —

Еміґрація.

 

6.

 

— Інженере, налийте пива… —

Ще й сьогодні не вийде з дива

В час наруги, у час сваволі

Щирий друг в українському колі!

— Інженере, напиймось, друже,

Будьмо з Прагою в унісон!.. —

Та розумні очі лагідно мружить

Інженер Якерсон.

Хоч далеко від центрів Відень,

Вже й у Відень ввійшли людоїди;

Над Европою — довгорукі,

Смерть вальсує під Штравса звуки;

Зірка й свастика йдуть упарі

По вселюдському тротуарі…

Скоро й Прага вже в унісон…

І не спить інженер Якерсон.

О, не спиться йому, не спиться,

Тільки ніч одчайдушна сниться:

Сива сотня,

Розкуті коні,

Мов у воду —

У землю ідуть батальйони,

А над степом, що сам у своєму полоні —

Збожеволілий місяць плеще в долоні!

 

…А що-п'ятниць — свічки, і світильник, і віра.

На тарілці навхрест — оселедців хребти.

Син Ізраїлю — вірив,

Жид жидів — ти.

 

7.

 

В гидкій руці надлюдського падлюки

Тріпоче Прага і тріпоче світ.

До Вашінґтону ще далеко муки,

Ще Лондон думає…

Але тебе — у піт,

У жар укинуло від першої ж хвилини,

Коли «штукас» шугнув із висоти:

Не вирвав із кацету України —

Тепер плати кацетом, сам плати!

 

8.

 

Коли б ударило в мільйони фортеп'янів,

Розстроєних до крайньої межі —

То й їхній крик зів'янув би й розтанув

У реві горя!.. Діти і мужі,

Солідні й немовлята — ланцюгами

Нещастя сковані; і винні, і святі…

Ворушиться гетто. Трудними ногами

Проходить найдовшу дорогу в житті:

Від цих кам'яниць — до тієї руїни, —

Вмирай чи живи, чи мовчи, чи реви!..

Нестало столиці у чеській країні —

І мідяним горем ридають церкви.

Чадить сопухом новий Вавилон.

Заплющивши очі, іде Якерсон:

Давидова зірка,

Кишеня без корон,

І серце — з корінням,

І все — з вітровінням…

Не згинув, як сотник,

То згинеш тепер

Без кольта в руці —

Інженер!

— Гальт, гальт!

«Ін-же-нер»!..

 

9.

 

Та чуда не зникли. І сталося чудо —

За всі ті світильники і за бої

Знайшлися ще люди в людськім кураї,

Знайшлися і будуть знаходитись люди.

Мітичний мій Гетьман з моєї країни

Кричав у Берліні: — Не смійте! Пиши!..

 

І з празького ґетта виходить

Семен Якерсон з України,

Сховавши Давидову зірку

В найкращу скарбницю душі.

 

Збирали тоді в українському колі —

Самі обездолені, жовті і голі,

І ти щось носив у фашистській газеті,

І ти роздавав щось хоч дітям у гетті,

І плакали чорні поля України,

Словацькі і польські поля,

І вже на прокляття Берліну

Вставали не люди — а Мати-Земля!

 

* * * * * * * * * * * * * * * *

 

Прощайте, Сотнику. Нові приходять теми…

Земля Шевченка… Океан… і хліб…

Дозвольте ще

Покласти цю поему

Букетом пролісків

На Ваш забутий гріб.

 

5-7 березня 1966р.,

Вашінгтон

 

[Семён]

Спасибо, Владимир!

[dyxifat]

E-bay порадовал, выставляю на суд- оригинал или копия? Приветствуются любые мнения

[dyxifat]

Ну и реверс. Продавец описал как минт, так оно и есть, вот только встречаются такие вещи в минте? Но даже если и копия, сделано отлично!

[dyxifat]

Ну и чтобы легче было дискуссировать, тот же вопрос-ОРИГИНАЛ?

[dyxifat]

И задок, соответственно! Извиняюсь, фото так себе.

[Семён]

Рабанут скорее всего нормален, но надо смотреть руками. Легион 100% копия.

[santaisr]

Вот оригинал

аверс

[santaisr]

реверс

[dyxifat]

[dyxifat]

А вот эта? Саша, очень похожа на твою!

[dyxifat]

Реверс

[Семён]

Когда-то уже шел разговор о том, что кокарды этого типа можно причислить "юбилейному" выпуску 1940гг. По крайней мере существует легенда о таком выпуске. Не помню, может даже в этой теме это обсуждали.

Но ни одна из показанных выше кокард не может претендовать на ПМВ.